Петренко Ірина (6105/9, ІІ курс)


12:25 am, 25 Трав. 2007

“Не дивись на мене ласо…”

Не дивись на мене ласо.
Не губи даремно слів,
Я не буду посміхатись
Як би ти того хотів.

Не даруй троянд, якими
Я прикрашу свій смітник,
Та й листи твої зустріне
Лиш запалений сірник.

І не треба цих безглуздих
І нікчемних залицянь,
Досить міфів, де для тебе
Я є втіленням бажань.

За цукерки і шампанське
Не купуй мою любов,
Бо вона – летюча миша:
Їй потрібна лише кров.
Петренко Ірина (6105/9, ІІ курс)

“Що за феномен – чоловік?”

Що за феномен – чоловік?
Химерний звір чи плід буття,
Невдалий жарт, який жіноцтву
Спокон віків псує життя.

Але раз так, за що так сильно
Кохаєм ми чоловіків?
Чому тріпоче наше серце
від їх палких, брехливих слів?

А може, вони того варті?
Їм ці права всевишній дав.
І справа не в патріархаті,
А в справедливості цих прав.

І дійсно, чи не чоловік –
Невтомний захисник держави,
Наш охоронець, богатир,
Носій сміливості і слави.

Він є король в своїй оселі,
Що береже сімейний круг.
Господар вправний, гарний батько,
І для дружини – вірний друг.

Тож недаремно рід Адама
Господь обожнювать велів,
І хоч Адам пішов із раю,
Але ж ми всі не без гріхів.

Тому шануймо їх, як хліб,
Святеє поле з колосками
Отими, що були колись
Дбайливо зрощені жінками.
Петренко Ірина (6105/9, ІІ курс)

Вірші наших студентівkafedra

Ви можете слідкувати за новими коментарями за допомогою RSS 2.0. Ви можете залишити коментар, або трекбек.

Читайте також:

Коментувати