Мовний експеримент
16 Груд. 2009 / kafedra________________________________________________
Началова Євгенія
Гутник Анна
Конопатська Валерія
Макей Дмитро,
cтуденти 1 курсу
факультету міжнародної
економіки і менеджменту
групи№ 3
Якою мовою ми спілкуємось
або невеличка екскурсія по Інтернету
(мовний експеримент)
Стан державної мови, рівень володіння нею,
поширеність у різних сферах життя —
усе це показник цивілізованості суспільства
[Олександр Пономарів].
Епідемія грипу в Україні відсунула на другий план багато інших трепетних питань, які існують в нашій державі, зокрема проблеми культури, історії, мови. Експерти, вчені, фахівці-мовознавці, філософи й політики світу давно зійшлися на думці, що розвиток державної мови – невіддільний від розвитку самої держави.
На сьогодні українська мова в своїй літературній формі набула значного рівня розвитку. Нею створено багату оригінальну літературу, перекладено найвидатніші твори світового письменства. Вона має досконало опрацьовану граматику, сформовану науково-технічну термінологію, розвинену стилістичну систему, здатну забезпечити спілкування та порозуміння в усіх сферах суспільного життя. Але в поксякденному спілкуванні стан української мови не є задовільним.
Розглядаючи сучасний стан української мови, у нас виникла ідея проведення невеликого соціолінгвістичного дослідження, що характеризує сучасну мовну ситуацію в колі, що нас оточує за допомогою анкетування, яке проводилось протягом трьох днів. В експерименті взяли участь 36 осіб віком від 18 до 60 років, з котрих однаково володіють українською та російською мовами – 67%, краще російською – 27%, українською – 6%. На запитання, якою мовою має отримуватися офіційна освіта, 53% осіб надали перевагу українській мові, 47% відповіли, що українською та російською. В офіційному листуванні 81% учасників анкетування використовує українську мову, в особистому - 64% - російську. На запитання «спадкоємцем якої культури ви себе вважаєте» 50% відповіли, що українької; лише 8% - російської та 42% - української та російської культур. Учасникам мовного експерименту було поставлено ще безліч запитань, які дали змогу зробити висновки, що певний прогрес вживання української мови спостерігається тільки в адміністративно-діловій та освітній галузях. Хоча всі учасники під час мовного експерименту охоче спілкувались українською мовою , російська мова залишається головним засобом спілкування в неформальних ситуаціях, домінує в професійному житті, в масовій культурі, включаючи пресу й телебачення.
Приємно відзначити, що студенти нашого університету також не байдужі до “вічно актуального” мовного питання. На сайті кафедри української мови та літератури КНЕУ викладений аналіз анкетування адрес-студії на тему: “Українська мова як державна в сучасній Україні”, в якому взяли участь близько 500 студентів І курсу юридичного та факультету міжнародної економіки та менеджменту. Організатори адрес-студії намагались визначити позицію студентів щодо мовної ситуації в Україні на двох рівнях: де-юре та де-факто.
На жаль, сьогодні молодь не має можливості для повноцінного спілкування. Тому поширеною формою стало спілкування в Інтернеті, яке відбувається між власниками комп`ютерів або в клубах. Найбільш інтерактивними осередками спілкування вважаються чати, це зустріч двох чи більше користувачів одночасно на якомусь сайті. Думки, висловлювані в чатах, здебільшого образні і невтішні. Найяскравіші визначення чатів – “стьоб”, “тріпання у мережах”, “тинейджеровські балачки”, “відчуття тихого божевілля” тощо. Ми вважаємо ці визначення не безпідставними, бо при відвідуванні чату, як правило, спостерігається мішанина різнобарвних реплік різного ступеня пристойності, використання різних мов або декількох одночасно, велика кількість граматичних помилок, інколи зовсім не можливо зрозуміти, що хотів сказати учасник діалогу. Спілкування проходить в текстовому режимі, і це вимагає відповідних лексичних, граматичних і синтаксичних мовних засобів.
Якщо проаналізувати деякі діалоги, створені в чатах, можна помітити так званий “комп’ютерний сленг”, в основі якого лежать: скорочення слів, незнання мови, що виражається у своєрідному написанні деяких слів або навмисне написання деяких слів з помилками (наприклад: ” позитифф”) та, безперечно, “смайлики” (посмішки) - спеціальні знаки, якими можна виражати свої почуття при написанні листів чи відповідей на них. Фактично спостерігається нове мовне явище – інтернет-стиль, в якому можна простежити окремі риси розмовного, публіцистичного, офіційно-ділового, художнього і наукового стилів. Крім того, на екрані монітора змішується усне і писемне мовлення, стирається межа між діалогом і монологом.
На сьогодні залежність від Інтернету - реально існуючий факт. Але у розвитку інтернет-залежності і зниженні мовленнєвого рівня людини винна сама людина й особисті риси її характеру. Для інтелектуально розвиненої людини, яка володіє всіма нормами усного й писемного мовлення, Інтернет - безмежна можливість збагачення культурного мовленнєвого рівня.
Окрім спілкування в чатах, ми зробили невеличку екскурсію по сайтах Інтернету, які переймаються проблемою стану української мови, знайшли багато ресурсів і програм для письмової та усної української мови: онлайнові словники, програми тощо. В онлайн-режимі можливо отримати уроки української літературної мови.
Несподіваним стало те, що в мережі Інтернеті існує багато сайтів, які розроблені спеціально для спілкування українською мовою, на них проводяться різноманітні анкетування, які, на нашу думку, сприяють популяризації української мови, в першу чергу, як мови спілкування. Так, наприклад, на одному з сайтів проводиться акція “Пиши українською”, долучившись до якої, учасник дає знати, що він пише та любить читати коментарі українською. Мета акції - не навчити писати українською, а лише дати поштовх пересічному українцю, який із загадкових причин приховуює, не вдосконалює цей талант. Також започаткував свою акцію „Форум рідного міста” під назвою - “Спілкуйся рідною” (http://mova.ridne.net/), метою якої є поширення вживання української мови у спільнотах, форумах, блогах.
Організатори заходів сподіваються, що проведення акцій, анкетувань тощо в Інтернеті, поширить коло прихильників української мови; вони закликають всіх сміливо використовувати рідну мову в онлайновому спілкуванні, залучати та заохочувати інших до спілкування українською!
Цікаво, що існують навіть практичні поради простішого опанування неймовірно чудової української мови для тих хто давно намагається перейти на чарівну та мелодійну, але яким весь час щось або хтось заважає.
Хочемо навести декілька висловів відомих людей щодо рідної мови. “Жодна мова не зникає і не триває само по собі – її або залишають, або тримаються за неї і, отже, завжди зберігають її живою лише її носії”, – писав мовознавець Кольдо Мічелена, а поет Х.-М.Арце вкрай загострив його думку: “Мова зникає не тому, що чужинці її не вивчають, а тому, що свої більше не вживають її”.
За статистичними даними, українська мова займає за кількістю її носіїв 25-те місце. Вона є також третьою за поширеністю серед слов’янських мов. В Україні близько 31 мільйона осіб може спілкуватися українською мовою. В останні роки ця цифра поступово зростає.
Українська мова — не лише засіб спілкування, а й скарбниця духовного і культурного спадку українського народу. У витворених протягом віків різноманітних формах буття української мови зберігаються історична пам’ять і досвід нації, глибинні витоки її світоглядних і моральних цінностей, віддзеркалюються національні традиції і узвичаєння, звичаї і навички, тобто ознаки, що притаманні саме цій спільноті і тому є унікальними складовими національної ідентичності. Одночасно українська мова створює мовний простір, який є природнім середовищем буття української нації. Його збереження є неодмінною умовою самого її існування і базовою матеріальною гарантією забезпечення мовних прав українців.
Українська мова має майбутнє. Обов’язок кожного з нас — турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати. Майбутнє нації залежить від кожного з нас! Нація є лише тоді, коли у нації є мова.
Спілкуймося українською!
